Заспокоївся новими барвами,
Усміхаєшся новими зорями.
Обіймаєш руками голову,
Твої губи радіють подиху.

Залишилося десь позаду все:
Шумні дзвони червоних стогонів,
Теревені пекельних жителів.
Твої думи давно вже висохли.

Тільки дзвінко шепочуть шелести
Твоїх трав і весняних пристрастей.
Ти вже спиш, весь обсипаний маревом
Серед снів в небесах тихих ангелів.

5.05.2006