Живу у лісі, ховаюся в поросі. Човгаю ногами по
сухому листю, від чого тиша здригається знову і знову. Листя намагається
затанцювати з вітром, але це не вдається, і жовто-коричневий самотній партнер
знову йде до своїх друзів на землі.
Питання національного відродження
прямо залежить від відродження культурного, В принципі, це навіть дві назви
одного явища. А культурне відродження – це перевиховання у всіх сферах життя.
Не може бути, щоб слідкувати за чимось одним, а чекати, щоб відновилось все. Це
як лікування організму: лікуємо хворе горло антибіотиками, а руйнується шлунок
і кишківник – відразу треба і їх відновлювати природними бактеріями.
Наскільки двадцяте століття було багате на розвиток
різноманітних ідеологій та політичних течій у суспільстві, настільки безґлуздим
видається початок століття двадцять першого. Вичерпавши практично всі можливі
форми та правління та ідеології, людство вдається до спроб повторити історію.
Причому, це відбувається за принципом кінематографу: сіквели (наприклад,
чергове повернення Супермена) практично завжди гірші за оригінали.
Пам’ятаю, як ще на першому
курсі вчив культурологію. І там була тема про феномен української культури. Ми
не такі, як інші, ми і такі, і водночас – ні. Звичайно, слухаючи про
унікальність українських «спільнот», «громад», про «ірраціональний
індивідуалізм» та інше, я захлинався у гордості. Сьогодні видно іншу сторону
медалі…
